#CимволиУкраїни. Сорочинський ярмарок – Новини Полтавщини

Поява й утвердження ряду торгових шляхів у XI–XVI століттях, що єднали Схід та Центр Європи, Балтику й Причорномор’я, Близький Схід і Північ, позитивно впливала на закріплення позиції Київської Русі як важливого торговельного регіону. Від тих далеких часів і сягають коріння українського ярмаркування.

На території нашої держави невеликі ярмарки відбувались з часів отримання першими містами Магдебурського права, що в часі збігалося із активним розвитком ремесел. Починаючи з XVI століття з європейських ринків торговці починають привозити іноземні товари на українські землі. З 1797 року контрактовий ярмарок проводиться в Києві, згодом – у Харкові. З XVIII століття ярмарки в Україні набувають загально-імперського значення. Окремі з них об’єднуються у так зване ярмаркове коло: 10 гуртових ярмарок, що проводяться почергово у семи містах.

Це, наприклад, Воздвиженський ярмарок, який «кочував» містами Кролевець, Курськ, Полтава, Єлисаветград, Харків, Суми та Ромен. У ту ж пору ринки починають ставати спеціалізованими. Наприклад, до Житомира, Дубне та Рівного їхали по хміль, у Каховку, Бахмут, Павлоград вирушали по вовну, найрізноманітніший вибір рогатої худоби та коней пропонували у Кривому Розі. У XIX столітті лише у східно-українських губерніях налічувалося близько 2 600 ярмарок. Один із ярмарків, про який знає кожен українець – Сорочинський. Село Великі Сорочинці Миргородського району, напевне, й залишилося б, як і багато інших сіл Полтавщини, маловідомим, якби його не прославив на віки великий наш земляк — письменник Микола Васильович Гоголь.

У повісті «Сорочинський ярмарок», що є складовою частиною «Вечорів на хуторі біля Диканьки», Микола Гоголь описує, як люди з усіх кінців їдуть на ярмарок десь на початку XIX ст. Ярмарки продовжували існувати аж до 20-х років ХХ ст., коли були закриті зовсім. Вся торгівля в селах перейшла до кооперації та під контроль держави. З 1966 року ярмарки починають відроджуватись, і започатковує, відроджує ту давню традицію Сорочинський ярмарок.

На нього з’їжджалось багато представників різних організацій та підприємств — торгових та виробників не лише з Полтавщини, але й з багатьох інших областей України, з-за кордону.

Багато людей приїздило в Сорочинці, щоб придбати різноманітні, дефіцитні на той час, речі, товари. Період перебудови та розпаду Радянського Союзу, перших років незалежності, коли Україна потерпала від суцільного товарного голоду та інфляції, міг стати початком кінця Сорочинського ярмарку. Але З серпня 1999 року, згідно з указом Президента України, Сорочинський ярмарок має статус національного.