Чернівці

Іван Мікулич-Радецький, Володимир Залозецький, Нестор Монастирський та інші

Буковина є батьківщиною для багатьох відомих і талановитих науковців та лікарів. Їхні сучасні земляки знають про небагатьох із них.

У Чернівцях 170 років тому народився видатний на весь світ лікар Іван Мікулич-Радецький.

Його розробками та винаходами досі користуються у всьому світі. Він, зокрема, ввів пластичну операцію стопи, запропонував прийом тампонування при лапаротомії, розробив пілоропластику. Визначив нові хвороби (синдром Мікулича – двобічне симетричне враження слинних і слізних залоз), розробив прийоми кардіопластики, шлунку, прямої та сигмовидної кишки, запровадив інструменти та лікарські засоби (серветки, ватяні рукавиці тощо). Також домігся визнання антисептичної маски й місцевої анестезії. Запропонував власний метод миття рук хірурга перед операцією, удосконалив методи антисептики.

Створив кращу в світі хірургічну клініку в Бреславському університеті. Опублікував 146 наукових праць на восьми європейських мовах.

Свою національність визначав словами: Я –хірург.

Іван Мікулич-Радецький у 55-річному віці від неоперабельного раку шлунку, який сам у себе діагностував.

Із лікарем Володимиром Залозецьким (1842–1898) пов’язане запровадження на Буковині наукової хірургії з асептикою і антисептикою, знеболюванням.

Володимир закінчив із відзнакою Вищу державну гімназію №1 у Чернівцях і вступив до Йосифинської військово-медичної академії у Відні. Пізніше навчався у Віденському операційному інституті, де отримав вищу хірургічну кваліфікацію. У 1869 році обійняв посаду старшого лікаря дислокованого в Чернівцях 41-го піхотного полку. Коли спалахнула російсько-турецька війна, разом зі своїм полком відправився на Балкани. Звідти повернувся кавалером Рицарського Хреста та ордена Франца Йосифа.

Із відкриттям у Чернівцях крайового шпиталю 1886 року Володимир Залозецький очолив хірургічне відділення, тобто став головним хірургом краю, врятував життя тисячам чернівчан та буковинців. Сучасники відзначали не лише високу професійність, але й надзвичайну чуйність лікаря до пацієнтів, його відданість улюбленій справі. Він був також головою товариства лікарів Буковини, засновником і членом товариства Український народний дім, постійно обирався депутатом Чернівецького магістрату.

Проте відомий хірург виявився безсилим перед власною недугою. Його серце зупинилося на операційному столі 5 червня 1898 року. Було йому тільки 56. Похований у родинному склепі на Руському цвинтарі у Чернівцях. На його честь назвали міську вулицю, заснували премію для медиків.

Ще одним видатним хірургом у Чернівцях був доктор медицини Нестор Монастирський (1847 – 1888), народився у селищі Роша (сучасний район Чернівців). Він став справжнім революціонером у хірургії в 19 столітті. Він першим у світі наважився з’єднати жовчний міхур із тонкою кишкою у хворого на рак підшлункової залози. Першим із вітчизняних хірургів виконав холецистектомію. Крім того, перший у світі описав інволюційні форми збудника сапу, а збудника правцю називають паличкою Монастирського-Ніколаєра.

У 1885 році вченого запрошують на кафедру хірургії новоствореного у Санкт-Петербурзі Клінічного інституту (інституту удосконалення лікарів), де він отримує звання штатного професора, видає цінний посібник О современном лечении ран (1886), де висвітлені найбільш актуальні питання хірургії того часу. У 1887 році видає ще одну не менш цінну працю – Современные взгляды на патологию и терапию воспалений суставов. Вчений багато уваги приділяє питанням місцевої анестезії, застосовуванню солянокислого кокаїну. Професору Н.Д.Монастирському виповнилося лише 40, коли він тяжко захворів, сам собі поставив діагноз (злоякісна пухлина нирки) і 24 травня 1888 року, не приходячи до свідомості після операції, помер.

У будинку з подвійною адресою (вулиця Руська, 19 – Садовського, 1) знаходився медично-консультаційний пункт, де приймав хворих один із найкращих лікарів-терапевтів у Чернівцях Володимир Гузар (1881-1944). Він був рідним дядьком кардинала УГКЦ Любомира Гузара.

Професійну освіту Гузар здобув на медичному факультеті Львівського університету, закінчив докторантуру у Віденській медичній академії. У Чернівці він приїхав 1909 року, працював у першій міській лікарні.

Ніколи не відмовляв у безкоштовній допомозі бідним, за що його називали народним лікарем. Був домашнім лікарем Ольги Кобилянської та її родини.

У першій половині ХХ століття в будинку під номером 49 на вулиці Руській мешкав доктор медицини Теодор Цуфлюхт. Саме він подарував Чернівцям один із найкрасивіших міфів про те, що бруківку міських вулиць підмітали букетами троянд. Вищу медичну освіту Теодор Цуфлюхт здобував у європейських столицях. Захистивши три випробувальні ступені у міністерстві охорони здоров’я Австро-Угорщини, став головним лікарем при мерії і відповідав за санітарний стан у Чернівцях.

У двоповерховому будинку на вулиці Руській під №17 проживала родина лікаря Опанаса Шевчукевича (1902–1972). Від мами він перейняв захоплення народною медициною, створив індивідуальні методи природного лікування (голодотерапія, фітотерапія, гідротерапія), з допомогою яких лікував хворих із великим успіхом. Його лікувальними методами цікавилися вчені-медики Олександр Богомолець та Микола Стражеско, які рекомендували його в московську клініку. Але Шевчукевич залишився працювати в медичних закладах рідного міста.

Читайте новини МБ у Facebook | Telegram | Viber | Instagram

Учора, 22:00

Коментарів
0
Переглядів
559




Джерело https://molbuk.ua/chernovtsy_news/232947-nevidoma-bukovina-shist-vidomih-likariv-iz-chernivciv.html

Схожі новини

Back to top button
WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com