Харків

Місто обіцяє допомогти Каразинському університету відновити зруйнований росіянами корпус



Міська влада має намір взяти участь у відновленні зруйнованого ворогом корпусу Харківського національного університету ім. Каразіна на вулиці Мироносицькій.

Про це Харків Times повідомили у прес-службі Харківської міської ради із посиланням на мера міста Ігоря Терехова.

Терехов зазначив, що від економічного корпусу одного з найстаріших університетів країни залишилися лише стіни, тому на нього очікує масштабна реконструкція. На думку мера, зовнішній вигляд реконструйованого університету «має бути сучасним та вписуватися в архітектурний ансамбль повоєнного Харкова».

«Це має бути нова та сучасна архітектура. Ми не відновлюватимемо архітектуру сталінських часів, це виключено. Ми повинні кардинально перевернути цю сторінку та подивитися на 30, 50 і навіть 100 років уперед. Сьогодні філософія архітектури зовсім інша, і ми маємо унікальний шанс втілити її в життя», – заявив харківський мер.

Ось тільки справа в тому, що зруйнована російською ракетою будівля на вулиці Мироносицькій, 1 не має жодного відношення до «архітектури сталінських часів», проте є пам’ятником архітектури за номером 11612 у Національному реєстрі (№18 в обласних списках). До того ж побудована у 1925 році будівля Будинку Наркомпраці нагадує таку досить славну сторінку історії нашого міста, як часи «Першої столиці України».

Ось що написано з приводу цієї історичної будівлі у книзі відомих харківських архітекторів та істориків архітектури Юрія Шкодовського, Ігоря Лаврентьєва, Олександра Лейбфрейда та Юліани Полякової «Харків вчора сьогодні завтра» (видавництво «Фоліо», 2002 р.): «Кутовий будинок №1 по вулиці Мироносицькій побудований у 1925 році за проектом інженера Кушнарьова для Наркомату праці. Нині у ньому розташований один з факультетів Національного університету та молодіжні організації. Фасади каркасної конструкції з монолітного залізобетону із цегляним заповненням оздоблені деталями, що в огрублених формах нагадують мотиви народної української архітектури».

Не знаю, яку саме «сьогоднішню філософію архітектури» мав на увазі Терехов, але явно не ту, згідно із якою у Парижі кінця XX сторіччя будували нові будинки поруч із будівлями, здається, сторіччя XV. Старі будівлі під тягарем років дещо просіли й набули форми такої собі діжки, що розширюється в середній частині. Французькі архітектори, ставлячи поруч сучасні будинки, зробили їх такими самими «діжками». Бо знали й поважали історію та культурні надбання свого міста, набагато прадавнішого за Харків.

Після Другої світової війни влада Радянського Союзу прийняла рішення взагалі не відновлювати Харків. Місто за ту війну зазнало величезних руйнувань і від бомбардування, й від радянських військ, які, відступаючи, підривали будівлі у центрі за наказом Сталіна «не залишати нічого ворогу». Харків втратив значну частину своєї старовинної архітектури. Здавалося б, сьогодні це не повинно повторитися, але…

А допомогти університету – це добре. Та й співпраця з Норманом Фостером – це добре. Але давайте намагатися з водою не виплеснути дитину – неповторний образ нашого міста, що й досі попри все поєднує в собі давнину та нове.

Як повідомляв Харків Times, 2 березня від ракетного обстрілу російських загарбників постраждали корпус соціологічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна та будівля Головного управління Національної поліції у Харківській області та Головного управління СБУ області на вул. Мироносицькій.





Джерело https://times.kharkiv.ua/2022/05/21/misto-obitsyaye-dopomogti-karazinskomu-universitetu-vidnoviti-zrujnovanij-rosiyanami-korpus/

Back to top button