Харків

Омікрон: чому бустер працює, а дві дози вакцини – не дуже


Сильно мутований штам Омікрон призвів до серйозного зниження здатності вакцини захищати нас від зараження коронавірусом.

Дві дози деяких вакцин майже не дають захисту від зараження Омікроном, хоча і мали б значно знизити ризики того, що людина тяжко захворіє і потрапить у лікарню.

Усі ці вакцини були розроблені проти першого штаму вірусу, що з’явився два роки тому.

Тож чи може “бустерна” доза цих же вакцин змінити ситуацію, чи Омікрон вже перехитрив захист, який вони можуть дати?

На щастя для нас, у той час, як вміст шприца може бути ідентичним, для імунної системи бустер – це не просто додавання чогось такого самого.

Захист, який ви отримуєте після третьої дози, є ширшим і таким, що запам’ятовується більше, ніж усе те, що ви мали досі, пояснює Джеймс Галлахер, кореспондент BBC з питань здоров’я та науки.

Ковідна школа

Боротись з коронавірусом – це те, що ваша імунна система має навчитися робити.

Один із варіантів – навчитись цього безпосередньо в процесі, коли ви зіштовхуєтесь із вірусом у реальному житті. Однак є ризик того, що щось піде не так, і ви серйозно захворієте.

Натомість вакцини радше нагадують школу – це більш безпечне середовище, де ваша імунна система може отримати поглиблені знання про боротьбу з ковідом.

Перша доза – це як початкова школа, що закріплює основні знання.

А другу і третю дозу можна порівняти з відправленням вашої імунної системи до середньої школи, а потім університету, де розуміння конкретних речей різко поглиблюється. Це не просто повторення початкової школи ще раз і ще раз.

“Імунна система отримує багатші знання та розуміння самого вірусу”, – говорить професор Джонатан Болл, вірусолог із Ноттінгемського університету.

Він каже, що попри всі розмови про підлі витівки Омікрона, добре натренована імунна система є “неймовірно складним та ворожим середовищем” для самого вірусу та його штамів.

Антитіла – це головна користь від усієї цієї освіти.

Це липкі білки, що прикріплюються до зовнішньої сторони коронавірусу. Нейтралізуючі антитіла можуть склеїти вірус так, щоб він не міг проникнути у ваші клітини. Усі інші сидять там як біологічний еквівалент миготливої неонової вивіски з написом “Убий цей вірус”.

Низка лабораторних досліджень та дані з реального світу показали, що нейтралізуючі антитіла, які з’являються у вас після двох доз вакцини проти ковіду, значно менш ефективні проти Омікрона.

Професор Денні Альтман, імунолог з Імперського коледжу Лондона, каже, що в результаті ви залишаєтесь з “абсолютним нулем” та стаєте “легкою мішенню для інфекції”.

Тож повертаймось назад до школи.

Кожна доза вакцини запускає черговий раунд еволюції антитіл в імунній системі. Вона розшукує кращі антитіла, що міцніше прикріплюються до вірусу. Поступово вони стають більш “зрілими”.

“З часом ваші антитіла стають більш відповідними, вигадливішими та досконалішими”, – каже професор Альтманн.

Якщо антитіла зможуть міцніше прив’язуватись до коронавірусу, то Омікрону стане важче допомогти вірусу викрутитись. І хоча цей новий штам сильно мутований, він усе ще має у своїй основі той самий вірус і ті частинки, що з часом зовсім не змінились.

Наступні раунди вакцинації також призведуть до того, що імунна система буде розширювати свій арсенал антитіл, оскільки знаходитиме нові способи атакувати вірус.

Гра з числами

Йдеться не тільки про якість антитіл – із бустером збільшується і їхня кількість.

Професор Чарльз Бенгем з Імперського коледжу каже: “Їх у вас більшає, їхня концентрація у крові підвищується і ми не знаємо, як довго це триватиме, але що більше разів ви вакцинуєтесь, тим тривалішою буде імунна пам’ять”.

Ефект усього цього є очевидним у тих самих дослідженнях, які показали, що дві дози слабше захищали проти Омікрону. А захист від будь-яких симптомів ковіду після бустера зріс десь на 75%.

Інші елементи імунної системи теж працюють краще, відтак бустер надає нашому організму перевагу над майбутніми штамами.

В-клітини є частинками системи, що масово виробляє антитіла. Деякі з них дозрівають, щоб виробляти ті суперлипкі відібрані антитіла після бустера. Інші можуть помітити коронавірус, але залишаються напівготовими та гнучкими.

“Вони можуть слідувати у різних напрямках, і коли розмножуються, то починають переслідувати новий штам”, – говорить професор Болл.

А ще є Т-клітини, які знову стають більш численними та краще атакують вірус після бустера.

Т-клітини використовують інший прийом, щоб виявити вірус і патрулювати організм у пошуках будь-яких ознак зараження клітин ковідом. Т-клітини розпізнають ті частинки вірусу, яким непросто мутувати.

Тож поки Омікрон намагається обхитрити вашу імунну систему, кожна доза вакцини і кожне інфікування дають захисним механізмам вашого тіла більше інструментів для полювання на вірус.

Все це є хорошим провісником для вакцин, що захищають нас від серйозної хвороби.

“Імунітет проти вірусу майже ніколи не буває абсолютним – ви майже завжди можете заразитися повторно, і що (ми – Ред.) хочемо – це зробити повторне зараження настільки тривіальним, щоб ви і не знали, чи є у вас вірус, або ж він проявляв себе дуже легко”, – говорить професор Бенгем.

Бустери в Україні

З 6 січня бустерну дозу вакцини можуть зробити всі охочі дорослі в Україні.

Бустер можна колоти після 6 місяців від введення другої дози вакцини, роз’яснювали у МОЗ.

Тобто робити бустер вже зараз можуть українці, які повністю вакцинувались на початку літа.

Як пояснив міністр Віктор Ляшко, для бустерної дози перевагу надаватимуть вакцинам Moderna або Comirnaty від Pfizer. Пункти щеплення та центри масової вакцинації працюють щодня.

На сьогодні дві дози вакцини отримали понад 14 мільйонів українців. Вже дозволена вакцинація і дітей від 12 років.

Источник: bbc.com

Новости портала «Весь Харьков»





Джерело…

Related Articles

Back to top button