Львів

«Близько 70% українців читає одну книгу на рік»

Сьогодні стартував черговий BookForum – це найдавніший в Україні книжковий фестиваль, яким львів’яни по праву можуть пишатися. Сотні видавництв, тисячі нових книжок і конкуренція за читачів. Сьогодні гостею ZAXID.NET LIVE є програмна директорка BookForum Софія Челяк. Вітаю вас, Софіє.

Доброго дня.

Отже, ви оголосили, що цього року BookForum буде відбуватися в гібридному форматі. Поясніть.

Власне, ми плануємо щороку фестиваль, і крайній термін для планування драфту програми, теми та гостей – січень. Відповідно, в січні цього року не було зрозуміло, що буде з локдауном, яка буде ситуація з поширенням коронавірусної інфекції. Відповідно, ми прийняли рішення, що ми ризикнемо відбутися у двох форматах – частково в онлайні, частково в офлайні. Але з розумінням того, що якщо ситуація буде загрозлива, то те, що ми запланували на офлайн, би легко переносилося на онлайн – це стосується BookForum.

З ярмарком книжковим була трохи інша ситуація – в нас було питання, чи проводимо взагалі, чи не проводимо. Тому що провести навіть за умов жовтої зони у Львові книжковий ярмарок було би дуже складно. Це було би дуже складно, навіть якщо це є обмеження – в нас немає настільки великих приміщень, де цей ярмарок міг би відбутися в повному форматі просто з дотриманням дистанції.

Але ж цього року Книжковий форум, власне ярмарок, буде?

Так, він відбуватиметься. Маємо поки що щастя, що ми є в зеленій зоні, вся Україна. І попри те, що рівень захворюваності збільшується, він не є настільки загрозливим, щоби обмежувати масові заходи. Тому, фактично, нам пощастило – і ми очікуємо, що будемо до кінця ярмарку в зеленій зоні.

Але медики чи місцева влада ставили вам якісь вимоги? Бо все ж Форум видавців (чи BookForum) завжди відбувався справді надто людно. Так, це правда – надто малі зали, людей багато… Якісь цього року особливі вимоги?

Напряму нам ніхто нічого не ставив. Але ми будемо старатися. Все одно ми зробили наповнення Палацу та ярмарку з дотриманням карантинних вимог – тобто трохи менше, ніж це є за жовтої чи помаранчевої зони, але все одно ми старалися якось розширити і збільшити площі.

Площі самих стендів маєте на увазі?

Так, власне площі самих стендів – для того, щоби було на один стенд більше простору, щоби люди почувалися вільніше. Плюс, окрім того, ми, звичайно, наголошуватимемо на масковому режимі для працівників стендів, для учасників заходів, а також для відвідувачів. А також ми будемо дотримуватися всіх стандартних зараз карантинних норм щодо провітрювання, кондиціонування, а також навіть банальної обробки рук санітайзерами.

Минулого року скасували BookForum – це якось вплинуло на наповненість цього року? Тобто вдвічі більше новинок буде.

Насправді не вплинуло. Я поясню, чому. Це ситуація, яка не залежить від нас, а від загальної ситуації на ринку. Початок пандемії в минулому році дуже вдарив по ринку. Тому що за дослідженнями, які проводилися в серпні минулого року, українці почали читати менше. Відповідно, фінансовий стан українців також погіршився через локдауни – і, відповідно, видавничий ринок від цього постраждав.

Тобто, в принципі, кількість новинок, яка щороку презентується, цьогоріч є однією з найменших, тому що видавці до останнього (і ми самі до останнього) не знали, чи будемо відбуватися ми, чи буде відбуватися Книжковий арсенал. А, відповідно, під ці найголовніші події видавці і готують свої новинки.

А зберігається ще ця традиція – притримати новинки під BookForum?

Так, власне… Минулого року, наприклад, видавці самі організовували акції зі знижками – це дати BookForum: тобто ярмарок не відбувається, але ось ми для BookForum організовуємо знижки. Вони організовували самі заходи. І плюс це по всьому світу є така традиція, що навесні до літа готують новинки, щоби люди накупили, їхали у відпустки. А також вже після відпусток випускають наступний пул новинок, який з вересня по листопад продається – це ті новинки, які будуть популярні взимку, зокрема в новорічно-різдвяні свята. І видавці так готуються.

Але новинок менше через те, що ринок у пандемії і ринок в дуже загрозливому економічному становищі. Але дехто не зменшує кількість новинок, а зменшує наклади – що також, я думаю, буде напевно помітно. Тому першими закликаємо прийти.

А чи є якісь дослідження, що ринок відновлюється? Тому що економісти свідчать, що якраз українська економіка загалом достатньо швидко відновлюється після цього локдауну. А книжковий ринок?

Ну, книжковий ринок – він, як правило, був дотаційним завжди. Тобто все одно так чи інакше відбувалися державні закупівлі, які дуже підтримували видавництва. Є місцеві закупівлі – тобто це місцеві обласні ради та міські ради закуповують книжки. Також велика кількість накладу фінансується за грантової підтримки. Відповідно, якщо це джерела фінансування (бо в межах пандемії культура книговидання не є пріоритетом, на жаль), то оскільки ці кошти скорочувалися як видаткові, то ринок їх недоотримував.

Але точних цифр ми назвати не можемо, тому що ринок поки що економічно не є дослідженим. Це дуже велика проблема, яка ставить під загрозу насправді будь-які дослідження ринку, тому що вони не є до кінця достовірними, оскільки ми не маємо зведеної інформації.

Скажіть, будь ласка, чи організатори BookForum якимось чином впливають на цінову політику видавців на BookForum? Тому що ви згадали про знижки… Принаймні останні роки це виглядало так, що насправді на Форумі дорожчі книжки були, ніж у книгарнях – чи, тим більше, онлайн.

Ми не впливаємо, ми не маємо інструментів для регулювання як організатори.

Очевидно.

Але ми, звичайно, просимо видавців, ми наголошуємо на цьому. І зараз ми говорили – є частина достатньо значна видавництв, які популярні, які будуть робити розпродажі на Форумі, які будуть надавати знижки.

Попередніх накладів. А новинок?

І новинок також. Тобто дехто з них дає, скажімо, 25% на весь асортимент. Тобто ця ситуація є. Але також треба розуміти: знижки на книжки (те, що ми бачили цього, минулого року від великих дистриб’юторів) насправді свідчить про велику проблему і про те, що нема покупців. Тобто хоча б таким чином намагаються заманити покупців. І я думаю, що на Форумі ми побачимо, наскільки ситуація змінилася – від цих знижок буде видно, наскільки видавці добре чи гірше почуваються.

А звідки отаке враження загальне, що нема покупців? Якщо подивитися незамиленим оком, то в нас регулярно відкриваються нові книгарні. Більше того, книгарні відкриваються в комерційних приміщеннях, де раніше ресторани були чи магазини одягу. Невже це збитковий бізнес?

Ми говоримо про Львів. Львів – це достатньо велике, достатньо забезпечене місто. Ми можемо говорити про великі обласні центри. Але насправді, якщо брати кількість населення в Україні загальну і кількість книгарень на одну людину, то ця цифра є катастрофічною – однією з найнижчих у світі. Як не у світі, то в Європі точно. І це також впливає, тому що люди поза великими містами не мають доступу до книжок – і це впливає на продажі.

Люди поза великими містами бувають у великих містах. А, з іншого боку, утримувати книгарню в маленькому місті, можливо, економічно невигідно справді?

Поки що це економічно невигідно, тому що рівень читання загалом у країні не є аж таким великим.

Тобто оця мантра ще Радянського Союзу про «найбільш читаючу націю» – це неправда?

Воно не мало жодного підґрунтя. Зараз насправді всі інституції, які працюють з читанням, вони працюють на те, щоби втримати… Здається, близько 70% українців читає одну книгу на рік – і це ті люди, які, швидше за все, перестануть читати. Тому що станеться щось – люди не будуть читати взагалі.

А у світі хіба не так? Ви ж самі згадали про видавничі цикли – на відпустку і на Різдвяні свята.

У світі не так, тому що власне читання є державною політикою в дуже багатьох країнах. Скажімо, в США дружина президента, тобто перша леді – за Обами вони мали ефір на телебаченні, вони читали. Опра має ефір на телебаченні, у школах вони вивчають усі предмети через читання книжок.

Тобто в Україні цієї практики немає. В нас література – це є лише література. І саме читання (ми не говоримо лише про художні тексти) не переходить поки що для людей в інші сфери. Хоча ми маємо зараз нон-фікшн, який стає все більш популярним, але все одно він не всеохопний серед усіх громадян України.

Добре, розкажіть про якісь особливості цьогорічного BookForum, якісь родзинки. Чому взагалі треба йти?

Я спочатку розкажу про родзинки онлайну, для яких не потрібно нікуди виходити, а можна просто включити це. Ми є першим в Україні літературним фестивалем, який приймає нобелівську лауреатку.

Ольгу Токарчук?

Ольгу Токарчук, так. Вона мала приїжджати до нас минулого року, але, на жаль, через пандемію, через те, що Ольга майже скасувала всю свою мобільність, вона виступатиме в онлайні.

Але вона буде у Львові?

На жаль, не буде. На жаль, вона залишається у Вроцлаві і передавала велике всім вітання. Ми зможете побачити цю подію вже 18 вересня – але, на жаль, поки що вона не приїде. Хоча в майбутньому вона обіцяла приїхати – пише знову книжку про ці землі.

Також ми запросили людину, яка би ніколи в житті до України не приїхала, вона виступала в онлайні. Це Едіт Еґер, це американка єврейського походження, яка зараз працює психотерапевт кою, і їй за 93 роки. В неї є досвід пережиття Аушвіцу. І власне на основі цього свого досвіду вона вивчилася в 50 років на терапевтку, на психотерапевтку – і зараз вона вчить людей, як переживати травми. Власне на Форумі виходить її книга «Дар», і вона презентувала цю книгу для українських читачів.

Також в онлайні можете знайти дискусії тематичних кластерів та спеціальних проектів.

Що в нас буде відбуватися на живо? На живо в нас буде відбуватися найперше – це Ніч поезії на FESTrepublic ми всіх закликаємо. Там досить велике приміщення, тому з дотриманням карантинних обмежень, але всі потраплять. Наступне – це програма фокусної теми: ми будемо говорити про незалежність і дорослішання.

Також у нас є ціла величезна літературна програма від українських авторів та авторок. Це, скажімо, Юрко Іздрик, Олена Стяжкіна, Тарас Прохасько і багато-багато інших авторів – я закликаю піти на сайт bookforum.ua. Також повернувся ярмарок, про що ми вже згадали. І, напевно, ще останнє я розкажу – що сьогодні відбувалася вечірка-відкриття, присвячена українському фанку.

Але це музика?

Так, це музика. Але ми вважаємо, що BookForum – це те, що пов’язує все між собою. І, скажімо, якщо літератори люблять український фанк 1970-х, то чому би їм його не подарувати, не подарувати вечір? Насправді цьогорічне відкриття – це ми всі не бачилися вже понад рік. Тобто ми бачилися частково на «Арсеналі», але «Арсенал» був дуже спекотний і дуже насичений, так що ми таки не побачилися з усіма. А тут є нагода ще раз зустрітися.

Згадали про «Книжковий арсенал». Немає враження, що BookForum, який був таким абсолютним лідером в Україні, якось поступово здає свої позиції?

У нас є між собою така жартівлива внутрішня конференція – тобто ми справді порівнюємо програму одне одного. Але ми є різними за форматом фестивалями. Тому що «Арсенал» має специфіку такого, що відбувається в одному просторі – це є Мистецький арсенал. А BookForum відбувається все ж таки в місті і посеред міста – і Львів є великою частиною BookForum та книжкового ярмарку Форуму видавців.

По якості програми, по наповненню ми не поступаємося одне одному. Ми постійно конкуруємо, дивимося на здобутки одне одного і намагаємося зробити краще. Але це така дружня конкуренція. Звичайно, в «Арсеналу» є один величезний плюс, якого нам тут у Львові не вистачає – це їхнє приміщення. На жаль, в нас у Львові немає такого великого приміщення. Але добудують Lem Station – можливо, в нас теж буде щось схоже.

Lem Station навряд чи буде більшим, ніж Палац…

Не буде, але там ще буде простір довкола Lem Station. Тобто це був такий жарт, насправді.

А чому не використовуєте, наприклад, Арену Львів?

Арена Львів – це досить непогане рішення, як для ярмарку. Але оскільки в нас щороку відбувається близько тисячі заходів, тобто цьогоріч це буде 600 заходів, ми не поміщаємося з заходами в Арену Львів. Тобто нам потрібно 30 локацій різної комплектації на різні посадки – і, на жаль, на Арені ми не можемо забезпечити всі свої потреби.

Зрозуміло. Спочатку BookForum стартував власне як Форум видавців – це було таке корпоративне: видавці мали ділитися досвідом, заключати контракти і так далі. Потім це переросло у форум читачів, тобто люди йшли купувати. Зараз у зв’язку з конкуренцією з книгарнями, з онлайн-торгівлею не плануєте якось повертатися до такого вузькопрофесійного формату?

Не плануємо, тому що ми даємо ту додаткову цінність, яку не дають книгарні.

Яку?

Тобто ми, окрім Форуму видавців, форуму читачів, ми стали і форумом авторів та перекладачів. Тобто ви в одному місці можете зустріти всіх ваших кумирів і підписати у всіх них одночасно примірники.

Якщо ви зможете розірватися – у вас 600 подій одночасно відбувається.

Цьогоріч 90 з них в онлайні – але так. Але існують ще автограф-сесії, тобто можна спланувати свій час так, щоби зловити майже всіх, кого ви хочете. І оце спілкування живе – воно насправді дуже допомагає. І Форум, маючи заходи, маючи дискусії, які обговорюють суспільно важливі теми, з яких починаються дискусії спочатку в мережах, які витікають в тексти аналітичні – тобто цю цінність ми також даємо, і вона є незмінною.

Ми дуже раді, що маємо можливість збирати в одному місці в один час провідних інтелектуалів та інтелектуалок і України, і світу.

Це чудово, але от економічна сторона Форуму… Є квитки, читачі купують квитки – це, я так розумію, достатньо вагома доля вашого бюджету? Чи ні?

Потрібно розділяти. Є BookForum, який є некомерційним заходом, який організовується ГО «Форум видавців». І він фінансується (цьогоріч, скажімо) за підтримки Українського культурного фонду.

Тобто ви маєте на увазі оці презентації?

Це власне дискусії, читання – тобто це 160 подій. А також із коштів за підтримки Львівської міської ради й Львівської обласної адміністрації. Сам книжковий ярмарок – це є комерційний захід, це правда. Але насправді купівля квитків – це є дуже невелика частина бюджету. Видавці платять кошти за те, щоби взяти участь, і в межах їхніх стендів вони ще мають право проводити заходи – тобто це ми їм даємо як подарунок. І власне для відвідувачів ці заходи є безкоштовними, тому що ми розуміємо, що якщо людина не має можливості купити книгу, але хоче зустрітися з автором, послухати хоча б уривками – то ми готові, ми хочемо надавати людям цю можливість. Але з того, що платять видавці, ми насправді величезною, більшою мірою покриваємо витрати на сам ярмарок. Тому що ярмарок як такий насправді страшенно дорогий.

От у скільки обходиться?

Я не можу сказати цьогоріч, тому що…

Приблизні цифри.

Це декілька… Я приблизні цифри вам не скажу. Тобто там ідеться про понад мільйон того, скільки ми витрачаємо. Можливо, навіть більше.

Чого?

Гривень. Більше ніж – але це оренда приміщень, це оренда обладнання, це навіть комунальні послуги і ще ряд витрат, зокрема промоція, плакати, дизайн.

Скажіть, оці всі події і книжковий ярмарок – є один квиток, людина може купити один квиток всюди?

Ні, вхід платний лишень на території Палацу мистецтв, де є два зали і ярмарок. Ярмарок на території проспекту Свободи, а також всі інші локації є безкоштовними. Тобто це і BookForum, і книжковий ярмарок, плюс проспект Свободи.

Засновниця і багаторічна президентка Форуму Олександра Коваль відійшла в 2018 році – зараз очолює Український інститут книги. От як її відхід вплинув на BookForum? Можливо, навпаки – вона зайняла високу посаду, Український інститут книги. Можливо, це допомога якась?

Ні, насправді допомоги немає, тому що це є конфлікт інтересів. Тобто Український інститут книги як головна інституція є присутній на BookForum, але це є партнерство, яке ми узгоджуємо з колегами пані Олександри по різних відділах і вже разом намагаємося працювати, і якось складати їхні запити.

Чи якось, принаймні, допомагає фінансуванням?

Ні, фінансуванням не допомагає. Цьогоріч ми не отримали підтримку Українського інститут книги, але пані Олександра… Мені насправді її дуже не вистачає, тому що вона була дуже хорошою спеціалісткою, і я дуже багато чого в неї навчилася. І насправді ми з нею в дуже дружніх стосунках – і я дуже рада, що можу їй зателефонувати, якщо не знаю відповіді на якесь запитання, я можу з нею порадитися. Мені це шалено цінно. Або навіть просто пожалітися на життя, і вона з розумінням скаже: «Ну, Софіє, ну ще трохи». І насправді це дуже приємно.

Могли б долучитися фінансуванням частково.

Могли б – звичайно, я би хотіла теж. Але, на жаль, Український інститут книги нас недолюблює в цьому плані.

Зрозуміло. Останнє, фактично, питання. Що, на вашу думку, потрібно ще для розвитку BookForum? Ви згадали – звичайно, є брак повноцінного приміщення. Але я думаю, це якось з часом вирішиться.

Власне, дуже би хотілося знайти постійне партнерство в плані спонсорства. Але я це теж називаю партнерством, тому що ми надаємо теж великі послуги, які просто не є фінансовими. Тому що дуже складно насправді. Ми щороку займаємося пошуком фінансування – і це насправді страшенно змучує. Пані Олександра колись це дуже багато повторювала, а тепер це повторюю я – це справді змучує. І це така нестабільність заходу – ти ніколи не можеш нічого спланувати до кінця. Але я думаю, що все вдасться.

Можу хіба побажати вам успіху. Нашим глядачам нагадаю, що сьогодні в нашому ефірі була програмна директорка BookForum Софія Челяк. Мене звати Олег Онисько, дякую, що читаєте і дивитеся ZAXID.NET.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та
натисніть Ctrl+Enter

Джерело https://zaxid.net/blizko_70_ukrayintsiv_chitaye_odnu_knigu_na_rik_n1526155

Схожі новини

Back to top button
WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com