Львів

Демарш мереж АЗС. Що відбувається?

Вранці 16 травня частина водіїв не змогли заправити авто. Відразу чотири великі українські мережі АЗС припинили продаж преміальних марок бензину і дизеля. Так власники АЗС відреагували на рішення уряду про обмеження максимальної ціни на пальне.

Таким чином уряд хоче приборкати апетити мереж АЗС, проте учасники ринку вважають, що це призведе до деградації галузі, закриття АЗС, зниження доходів бюджету та посилить позиції тіньового бізнесу.

ZAXID.NET розбирався, що стоїть за демаршем мереж.

Що не так з цінами на АЗС

З початку президентства Володимира Зеленського регулярно відбуваються наради з учасниками ринку нафтопродуктів щодо цін на пальне. Під час цих зустрічей Зеленський закликав представників бізнесу знизити вартість бензину та дизпалива.

«Ми звертаємося до вас з пропозицією більш активно відреагувати на зміцнення курсу [гривні] і відповідно зменшити ціну на бензин. Не надати знижки, а на табло», – казав у грудні 2019 року Зеленський на одній з таких нарад.

Після звернення Зеленського, тодішній прем’єр-міністр Олексій Гончарук пообіцяв взамін на зниження цін на АЗС знищити нелегальний сегмент ринку. Вже через два тижні прем’єр прозвітував про закриття 377 нелегальних АЗС.

Однак глобально перемогти підпільні АЗС не вдалося. Скарги на роботу нелегалів від учасників ринку не припинились.

Окрім того, ціну на пальне в Україні диктує світовий видобуток нафти. З кінця 2020 року ціни на нафту на світових ринках невпинно зростають. Так, з жовтня 2020 року вартість нафти марки Brent зросла майже вдвічі: з 38 до 68 доларів за барель. Це підтягнуло вгору і ціни на нафтопродукти в Україні.

Тільки з початку 2021 року ціни на дизельне пальне зросли в середньому на 4 грн за літр, бензин А-92 у середньому подорожчав з 24,2 грн за літр у січні до 28,4 грн, а середня вартість 95-го сягнула 30 грн за літр. Також преміальний бензин А-95+ з початку року подорожчав з 26,79 грн за літр до 31,17 грн за літр.

Спроба обмежити вартість пального

На початку квітня відбулись чергові консультації урядовців з представниками нафтотрейдерів. За результатами зустрічі сторони підписали меморандум, який зобов’язував уряд активізувати боротьбу з нелегальними АЗС, а власників заправок – знизити ціни на пальне. Однак ця домовленість діяла тільки протягом квітня і з початку травня ціни на пальне знову пішли вгору.

Відразу після травневих свят, 11 травня, уряд включив дизпальне і бензини А-92 та А-95 до переліку товарів, що мають істотну соціальну значущість – це означає, що мережі АЗС змушені попереджати про збільшення вартості пального на 1% і більше принаймні за 20 днів. І уже через три дні уряд вніс зміни до постанови, яка фактично запровадила державне регулювання цін на ринку пального.

Так, на період карантину, кінця якому поки не видно, мережі АЗС можуть встановлювати обмежену націнку: не більше 7 грн – для дизпального та 5 грн – для бензину. Середню ж вартість буде розраховувати НАК «Нафтогаз України» на основі європейських котирувань з урахуванням 13,44% акцизу та 20% ПДВ. Після цього НАК надаватиме свої розрахунки Мінеконрозвитку, яке і публікуватиме середні ціни літра пального.

Після демаршу чотирьох крупних мереж АЗС, які припинили продаж преміальних марок пального, в уряді заявили, що урядова постанова не стосується преміального пального. Наступного дня мережі Socar та KLO повідомили про відновлення продажів, натомість OKKO і WOG продовжують бойкот у преміальному сегменті, хоча продаж базового А-95 і дизеля і не припиняли.

Як відреагував бізнес

Ідею уряду про регулювання цін на пальне вже розкритикували в Європейській бізнес-асоціації. Там закликали Кабмін не вдаватися до ручного обмеження цін, наголошуючи, що це суперечить ідеї ринкового ціноутворення, що може підірвати конкуренцію.

«Регулювання цін призведе до збитків для бізнесу, а, відповідно, і відіб’ється на податкових надходження до державного бюджету. Тобто у програші вийдуть усі сторони. Єдиний, хто отримає перемогу – тіньовий бізнес з сумнівною якістю пального, з яким так активно намагається боротись країна», – йдеться в заяві ЄБА.

Також рішення уряду розкритикували у Нафтогазовій асоціації України. Учасники асоціації виділили низку ризиків, які закладені у рішенні Кабміну:

  • Порушення принципів конкуренції на ринку;
  • Створення передумов для посилення ринкових позицій «тіньових операторів»;
  • Невідповідність нормативних обмежень реальним ціновим факторам;
  • Сумнівність економічної обґрунтованості цінових обмежень;
  • Суперечність Євроінтеграційним процесам.

Крім того, в асоціації зауважили, що постанова уряду може мати й додаткові наслідки:

  • недоінвестування в короткостроковій і середньостроковій перспективі, що призводить до потенційних проблем безпеки або шкоди навколишнього середовища;
  • довгострокова деградація галузі через відсутність довіри інвесторів та нездатність виправдати інвестиції;
  • закриття АЗС, що призводить до зниження конкуренції або навіть меншої доступності палива для кінцевих споживачів;
  • зменшення доходів держави через збитки та зменшення надходжень податків;
  • надзвичайно негативний сигнал для міжнародних інвесторів про абсолютну не прогнозованість регуляторної політики країни, оскільки уряд готовий розгорнути швидкі заходи без відповідних консультацій та ретельного розгляду або належної оцінки впливу.

Нафтогазова асоціація закликала прем’єр-міністра та профільне міністерство провести широке обговорення ініціатив щодо державного регулювання цін на нафтопродукти з учасниками ринку.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та
натисніть
Ctrl+Enter

Джерело https://zaxid.net/demarsh_merezh_azs_shho_vidbuvayetsya_n1519030

Схожі новини

Back to top button
WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com