[ad_1]
У селищі Рокитне, що на Рівненщин, на ярмарку семирічна дівчинка Анастасія Велічко з Києва рахувала складні приклади в голові – за це отримувала кошти.
До початку війни родина Велічко щасливо проживала у Києві. Анастасія ходила до школи ментальної арифметики, навчалася там, проживала дитячі роки.
24 лютого родина прокинулася від страшних звуків, спочатку не вірили, що почалася війна. Думали, що усе швидко закінчиться. Але на вечір зрозуміли, що бажання не співпадає з реальністю, то ж почали збирати речі і вирушили в Рокитне – рідне село мами дівчинки Марії. В своєму щоденнику 7-річна Анастасія тоді назавжди закарбувала фразу «Сьогодні похмуро, мабуть тому, що почалася війна».
По дорозі дівчинка запитувала, чого так багато військових, куди їде техніка. Дорогою усі переживали. По приїзду Настя хотіла допомогти військовим. Ходила з мамою плести сітки, заносила речі та волонтерили. А згодом дізналися про ярмарок. З мамою зрозуміли, що продавати на ярмарку – нічого, але от показати як Настя рахуватиме подумки в межах 1000 – це цікаво.
«Ми виготовили коробку, куди кидатимуть кошти. Взяли плакат, на якому відвідувачі ярмарку писатимуть Насті приклади і чекали перших учасників. Підходили і дорослі, які захоплювалися, казали, що вона молодець. Були і діти, які запитували як Настя навчилася так рахувати, хтось перевіряли результати на калькуляторі» – розповіла Марія Велічко.
Так дівчинка за 1 годину «нарахувала» 1142 гривень. Її мама Марія каже, що не знає чи багато це чи мало. Але довше бути не могли, адже розумова праця втомлює, крім того було гучно. Для 7-ми рівної дівчинки було не просто, звісно Настя хвилювалася, бо не хотіла помилитися. Але своїми першими заробленими грошима – гордиться та віддала з легкістю на потреби ЗСУ.
Крім Насті Велічко на ярмарку були й інші дітки, які продавали різноманітні вироби, їжу та напої. Жінка розповідає, що їй дуже приємно, що в Рокитному досить активна молодь, яка допомагає та волонтерить. Кожен житель наближає перемогу своєю працею.
Рівненська ОВА
[ad_2]
Source link