Львів

«Туризм генерує для Львова близько 500 млн грн у рік»

Туризм вважається однією з ключових індустрій Львова, яка прямо чи опосередковано годує десятки тисяч львів’ян. Останні два роки суттєво вплинули на цю галузь, але тепер, схоже, ситуація покращується. Про підсумки року для туристичної індустрії поговоримо сьогодні з Андрієм Москаленком – заступником мера Львова, відповідальним за цей напрямок. Вітаю вас, Андрію.

Доброго дня.

У мерії вже підбили якось загальні, принаймні, підсумки минулого року, в сенсі туристів?

Ми маємо попередній показник – це кількість гостей, які були минулого року. Він складає близько півтора мільйона гостей за рік. Але детальніше точну цифру ми зможемо сказати в кінці січня, тому що ми її верифікуємо завдяки великим даним – тобто завдяки кількості людей, які, ми бачимо, фізично приїхали територіально до Львова, це завдяки даним мобільних операторів, і ми їх перевіряємо по формулі, наскільки вона є релевантною. Але, зрештою, вона десь буде в показниках півтора мільйона, можливо, 1,6–1,7 млн.

А як ви бачите іноземних туристів, якщо тільки мобільні? Не всі ж купують картки місцеві.

Ми власне верифікуємо, тобто є декілька показників. Перший, наприклад, показник – ми використовуємо дані Туристично-інформаційного центру, який вважається за методологією близько 1% тих гостей, які приїжджають.

Звертається в туристичний центр?

Так, звертаються – тобто це індивідуальні гості. З іншого боку, ми використовуємо дані тих, хто прилітає в аеропорт, дані тих, хто перетинає державний кордон, дані туристичних операторів, заселеність готелів. Тобто ми маємо ряд різних формул і виводимо середній показник.

Коли дивитися власне за минулі роки, то якщо аналізувати, позаминулий рік був дуже складний, тобто 2020-й, коли почалася пандемія – тоді в нас було близько 750 тисяч гостей за рік. Минулого року, фактично…

Вдвічі виросло, так?

Вдвічі.

А відносно, наприклад, 2019 року?

У 2019 році в нас була зафіксована найбільша кількість гостей – це 2,5 мільйона гостей. Рік перед тим це було 2,2 млн.

Тобто говорити про повне відновлення туристичної індустрії ще занадто рано?

Минулий рік, зрештою, був дуже складний для галузі, індустрії гостинності – як для конференц-туризму (тобто конференцій, семінарів, конгресів), так само і для індивідуального туризму. Чому? Тому що були дві хвилі пандемії. Тобто ми пам’ятаємо, що перша хвиля розпочалася власне на початку січня, друга хвиля розпочалася вже восени. Тому це забрало фактично десь п’ять місяців, достатньо активних, туризму.

Можете сказати, як це вплинуло загалом на учасників ринку – збанкрутували, закрилися?

Ми минулий рік можемо проаналізувати з кількох точок зору. Звичайно, що є частина бізнесу (готельного, ресторанного, туроператори), які дещо, наприклад, переформатовували свою діяльність. Тому що коли були обмеження – менша кількість груп може бути в екскурсії, або робили ставку на зелений туризм і так само більший акцент, що можна у Львові в цьому акценті показати… То багато намагалися бути достатньо гнучкими – і тут насправді дуже велика подяка бізнесу, тому що ключовим елементом для них було втримати працівників. Тому що якщо працівник іде з компанії, то вже потім він складніше до неї повернеться. І в нас є великі ресторанні групи, які мають по 500–600–700 працівників, і для них було важливим втримувати – можливо, на меншій заробітній платні, але втримувати працівників.

Ну, і за вашими даними, вдалося їм втримати?

Ми ж навіть якщо пройдемося по центру міста, можемо побачити, що деякі заклади, на жаль, переформатували свою діяльність. Я не буду назви називати, але достатньо відомі. Деякі заклади зробили ребрендинг. Якщо говорити про відсоток – зараз складно сказати, який відсоток. Тому що, наприклад, був один заклад громадського харчування – буде трошки іншого формату, можливо, більш прохідний, іншого продукту.

Мабуть, особливістю минулого року було те, що ми побачили достатньо більшу кількість гостей зі Саудівської Аравії, тому що відкрилися чотири прямі рейси. І протягом літнього періоду, а ми говоримо… Фактично перший літак зі Саудівської Аравії прилетів, якщо не помиляюся, в травні-червні, коли прилетіло 15 журналістів, туристичних операторів, які повернулися – потім більше розповідали, більше власне рекламували. І відкрилася нова локація до Львова – і Львів, Одеса, трішки Київ і Карпати як одна з ключових локацій стали відкриттям.

Тому навіть якщо говорити по кількості, то гості з Саудівської Аравії ввійшли фактично в топ-5 по кількості тих, які приїжджали. Цей відсоток, звичайно, не є таким, якщо порівнювати з внутрішнім туризмом, тобто з українцями, але він став помітним.

Це ж навіть не ціле літо, це десь кінець літа – початок осені були арабські туристи. І таке враження в багатьох склалося, що це лише арабські туристи. А скільки їх насправді було? Їх просто здалека видно, тому таке враження?

Власне, є різні розрахунки. Більше 10 000 було тих, які облікувалися в готелях, – те, що можна порахувати.

Їх же найлегше рахувати, напевно, бо це пасажири літаків.

Та, це виключно туризм за рахунок літаків. І ми маємо показник 10 000 – те, що було обліковано. Але я думаю, що це, мабуть, теж трішки більше було.

Це небагато.

Але тут, мабуть, інша особливість. Тут не в кількості – тут важливо говорити про особливість, що це був… Я був під час відкриття першого рейсу, і те, що я побачив з першим рейсом – воно так і залишилося надалі. Це переважно сімейний туризм.

Насправді всі були вражені: думали, що це буде індивідуальний туризм, що це будуть молоді люди – наприклад, якщо це порівнювати з тими, хто приїжджає з Туреччини, тобто достатньо багато молодих людей приїжджає. А тут приїхали родини – і це насправді дуже вигідно для готелів, це дуже вигідно для ресторанів. Чому? Тому що переважно, якщо ви їдете родиною, ви більше витрачаєте. В середньому один гість витрачає за один день перебування середньостатистично близько 75 доларів. Тобто ця цифра зростає.

За день – це з готелем, їжею, пересуванням, розвагами?

Так. У середньому перебувають 2,5–3 дні. Звичайно, що якщо це німці, то вони витрачають приблизно 110 доларів. Ну, ця різниця від року до року…

Я розумію, але усереднено оці 1,5 мільйона туристів витрачають 75 доларів в день і перебувають кілька днів?

Так, близько 75. Тобто це дані, які ми використовуємо, зважаючи на попередній рік. Зараз ми будемо мати нові показники і ми точно зможемо сказати. Тому що ця цифра корелюється від тої країни, яка приїжджає, і від цілі візиту також.

У мерії якось оцінюють кумулятивний ефект для економіки Львова? Бо це прямі надходження, які діляться між рестораторами, готельєрами і обслуговуючим персоналом. Але для того, щоби це все забезпечити, і багато інших індустрій працюють, які прямо не пов’язані з туризмом.

Якщо говорити трішки про цифри, то, наприклад, від туристичного збору (у народі він називається «готельний збір», тобто це коли ви поселяєтеся в готелі), місто до бюджету отримало 11,3 мільйона гривень.

Це 1%, здається?

Власне, коли були в державі чотири роки тому законодавчі зміни, і достатньо вони були такі, які потребували обговорення з середовищами, ми визначили коефіцієнт. Наприклад, якщо вартість поселення до 500 гривень, від 500 до 1000, від 1000 до 1200 – то там різниця у відсоток, до 2%.

Це так званий «готельний збір»?

Так, це «готельний збір». Він називається туристичний збір, але в народі називається «готельний збір». 11,3 млн грн – якщо говорити загалом про кількість видатків. Але не можна сприймати їх, що вони виключно від індустрії гостинності. Тому що вони були б, якби не було гостей, – але вони були б точно в менших показниках. Мова йде про податок на доходи фізичних осіб, тобто це податок із зарплати, це мова йде про податок на прибуток. І загалом якщо ці всі податки додати, то ми аналізували це станом на позаминулий рік (тому що ми під кінець січня це переважно зводимо), що це могло сягати близько 0,5 мільярда гривень, тобто 500 мільйонів гривень. Тобто якщо все підсумувати.

500 мільйонів гривень, які в бюджет заходять за рахунок податків?

Це є прямі і непрямі доходи, які генеруються…

Але не тільки міста, а й держави?

Ні-ні, це ті податки, які збираються від індустрії.

Місцеві?

Так, місцеві податки.

Пів мільярда Львів отримує напряму в казну?

Раніше отримував. Ми будемо аналізувати минулий рік, тому що ми розуміємо – позаминулий рік теж був нерелевантним. І як ми це обраховуємо? Просто щоби зрозуміти, що це не є просто якщо забрати туризм – то тих пів мільярда не буде. Ні, це невірно, це просто… Наприклад, ми маємо кількість людей, які працюють у готелях, – 30, 40, 50 людей.

Я розумію. Просто не буде туристів – ці люди не будуть працювати в готелях.

Так. Або, наприклад, магазини. Є деякі, які все рівно будуть працювати, але деякі, які будуть працювати з додатковим навантаженням – відповідно податок на прибуток буде більший, відповідно там кількість ПДФО буде сплачена більша.

Тому ми достатньо обережно до цього показника відносимося. Але можна говорити, що насправді завдяки цій індустрії ця сума коштів точно генерується. Бо ви знаєте – є велика подія, «ІТ Арена», конференція. Тобто в нас є розрахунки, скільки одна конференція приносить у рік. Середньостатистична конференція приносить 6-7 мільйонів гривень – це конференція на 400-450 людей.

Яких-небудь стоматологів…

Це не є гроші, які йдуть у бюджет – це гроші, які отримують замовники, хто надають послуги. Якщо говорити про цю конференцію, то вона генерує понад 100 мільйонів гривень – якщо говорити з розрахунку на «Арені Львів» коли вона відбувалася. Зараз ви знаєте, що минулого року це був такий міксований варіант. Цього року я знаю, що організатори готують теж дуже цікаву модель, зважаючи теж на виклики дня.

А куди оцей туристичний збір конкретно в межах міста спрямовується? На розвиток туризму чи на інші потреби?

Він потрапляє загалом у бюджет – і відповідно, що коли приймається бюджет…

Вже там просто ділять.

Так, тобто всі податки сумуються. Знаєте, що найбільше для бюджету міста вносить ПДФО, який формує левову частку – це понад 6 мільярдів гривень із 14 мільярдів, які зараз в нас є загального бюджету.

Інакше поставлю питання. Місто так чи інакше зацікавлене в розвитку туризму й отриманні доходів від нього. Інвестиції міста в туризм перевищують отримані доходи, чи на рівні тримаються, чи навпаки – ми тільки користаємо?

Є різні стадії формування туризму. Ви знаєте, що на початках, коли у Львові ще було до 400 тис. гостей (це понад 12 років тому), то достатньо багато місто інвестувало в промоцію міста, в ролики, у прес-тури і багато всього іншого. Якщо говорити зараз, то зараз дуже багато цієї функції виконує, в тому числі, і бізнес. Ми маємо в оперуванні три туристично-інформаційні центри – це в Ратуші, на вокзалі і в аеропорту, які покликані надавати послугу фактично першого контакту.

Також ми забезпечуємо маркетинг, тобто робота з фан-турами, організованими групами – так, як це було з Саудівською Аравією. Зараз, наприклад, ми готуємося, оскільки будуть нові рейси Барселона, Валенсія – тобто працюємо вже з тими меріями, з їхніми туроператорами для того, щоби пояснювати, наприклад, якого гостя ми би хотіли побачити у Львові. Знову ж таки, сімейного, тобто під великі події…

Ну, «якого хотіли би» і «який приїде» – це різні речі.

Але насправді дуже багато залежить. Тобто ми комунікуємо, що в нас тут є такий продукт, який буде для них достатньо сприйнятий.

От ви згадали про Барселону, Валенсію – напрямки, які розвиває Львівський аеропорт. Це чудово, тому що це львів’яни можуть полетіти в дуже багато міст Європи тепер. Чи звідти до нас туристи, не заробітчани наші повертаються, а туристи прилітають? От ви якось аналізуєте? У нас з Палермо туристи, з Берліна, з Риги є?

Власне хочу звернути увагу, що цей рік, вже 2022-й, ми говоримо про Іспанію. Минулий рік був частково про Італію – і за рахунок того, що було достатньо багато відкрито рейсів лоукост-компаніями до італійських міст, ми фіксували фактично (залежить від тижня) в топ-10, топ-15 італійських гостей, які хотіли щось нове побачити.

Насправді це працює. І приїжджали так само італійські журналісти, з якими ми теж спілкувалися, які теж промоціювали місто на різних локаціях. Зараз окрему ставку (якщо говорити, зокрема, про Італію, Іспанію, ряд європейських країн – Німеччина) ми робимо з точки зору промування великих подій. Наприклад, зараз спільно з туристичним кластером обговорюється одна з великих подій, якої ще раніше не було – тобто буде на все свій час, воно буде анонсовано. В нас є Leopolis Jazz, є LvivMozArt, є «Форум видавців» і багато інших.

Звичайно, що ковід на все впливає, але, знову ж таки, це те, що ми просуваємо з одного боку. З іншого боку – це конференц-туризм, це події. Тобто ми навіть минулого року, здається, до десяти заявок виграли на великі конференції. Частина з них мають відбуватися цього року, якщо дозволить ковід. Якщо, звичайно, буде складніша ситуація, то це буде відбуватися в змішаному форматі. Тому ми відходимо від такого класичного відпочинкового туризму.

В нас питалися про суму коштів – ми маємо видатки на конференц-бюро, яке має програму, яка суміжна до індустрії туризму. Тому що немає класичного туризму – є, наприклад, амбасадори, кожен з них є дуже відомою людиною в своїй галузі в сфері хімії, біології, і їхнє завдання провести конференцію.

Я розумію, але це як посол доброї волі ООН. Він, звичайно, може розказувати про Львів…

Але завдяки ним ми за минулі п’ять років змогли привести велику кількість конференцій. Ми так само рахували економічний ефект – він генерується в понад один мільярд гривень від того, що конференції в прямий або не в прямий спосіб можуть приносити. Зараз, звичайно, ця цифра не є релевантною, тому що ковід, – але до пандемії.

І так само це, якщо говорити про Центр розвитку туризму, то це, знову ж таки, теж гроші, які йдуть безпосередньо на це утримання. Але, знову ж таки, говорячи про туризм, площа Двірцева – це ж теж є інвестиція, коли людина приїжджає і бачить зовсім іншої якості послугу. Так само мова йде про вулиці, про громадські простори, про парки.

Ну, це як ремонт у вашому будинку: він для вас, не можна сказати, що це для гостей ви робите.

Це для всіх, не можна щось робити окремо. Ми робимо для міста, і місто функціонує. У світі 10% всіх грошей знаходиться в індустрії гостинності, тобто 10% світового ВВП.

Ви достатньо давно вже цим займаєтеся, і Львів розвиває туризм. Скільки Львів об’єктивно може перетравити туристів? Є якась верхня межа оцінки?

Дивіться, такий показник – це складно говорити, тому що немає якоїсь такої прямої релевантності. Дуже часто, коли таке питання є, люди порівнюють з Краковом – кажуть, там є 9 мільйонів гостей, або з якимись іншими містами, де є 5 мільйонів, або десь, де є 15 мільйонів. Мова йде про те, що це має бути в природний спосіб. 2019 рік, коли 2,5 мільйона гостей – це достатньо багато, з одного боку.

Бо вони концентруються на достатньо невеликій площі міста – насамперед в історичному центрі, який насправді є набагато ширший, але не розвинутий.

Наприклад, цього року, бачите, був ряд нових локацій – наприклад, площа Маланюка, де була така музична ялинка і було так само багато людей. Я говорю не про мега-стратегічні речі, але це нові локації, які починають з’являтися, які будуть додатково привабливими для відвідування. Тобто ми намагаємося мати більше по простору.

Розширити, так.

Звичайно, що ми маємо в планах багато вулиць, багато нових ремонтів, нових локацій, які дадуть змогу… Наприклад, галерея на Стефаника, якісь нові мистецькі центри – це дає змогу нових людей запрошувати до міста. І наше завдання – працювати над тим, щоби ми запрошували людей під якісь конкретні речі – у сфері культури, в сфері спорту великі події. Цього року, наприклад, планується більша кількість півмарафонів, ніж це було минулого року. Це означає, що багато…

Я думаю, багато львів’ян зараз налякаються, бо в нас півмарафони закінчуються тим, що перекривають місто.

Дивіться, мова йде про різні події. Наприклад, ви знаєте, що Львів планує так само подавати заявку на Євробаскет, ми проводили чемпіонат світу з шахів. Тобто є події, які додають дуже сильно – і тут треба з цього користати.

Ви не згадали про медичний туризм. Буквально місяць тому були повідомлення, що мер Львова з прем’єр-міністром Хорватії обговорювали тему медичного туризму. Які наслідки, що це означає? Хорвати до нас поїдуть лікувати зуби?

Я так само був на цій зустрічі – і власне це питання справді обговорювалося для можливості партнерства. Ви знаєте, в нас проведено перший етап медичної реформи, утворено три територіальні медичні об’єднання. Перше медичне об’єднання… Власне ми спілкувалися про налагодження співпраці щодо таких складних і ургентних операцій і трансплантацій з медичними закладами з Хорватії. Тобто справді ця річ розпрацьовується.

Тобто йдеться про що? Про приїзд хорватських медиків? Чи ми все-таки говоримо про хорватів як туристів медичних, які отримують тут послуги?

Дивіться, мова йде про те, що ми хочемо у Львові надавати такої високої якості послугу, яка може бути привабливою з точки зору надання для так само іноземних гостей. Для цього, звичайно, потрібно дуже активно інвестувати, активно потрібно розвиватися.

А яким чином це може відбуватися? В нас лікування офіційно безкоштовне. Буде комунальна лікарня надавати іноземцям платні послуги?

Дивіться, безкоштовного немає нічого.

Я розумію.

Будь-яка послуга оплачується, зараз вона оплачується НСЗУ, спеціальною службою за кількість пролікованих випадків і кількість тих послуг, які надаються. Сьогодні, утворивши територіальне медичне об’єднання, ви бачите, що вони можуть надавати найскладніші види, зокрема, операцій – трансплантація вважається найскладнішим.

Так.

І так само відбувається трансплантація мешканцям не лише тим, які зі Львова. Налагодивши це якісно, звичайно, що заклади зможуть надавати і платну послугу. Тобто з цим проблеми немає, і для цього… Просто наше завдання – привести ту послугу, яка раніше не надавалася. І вона має надаватися як мешканцю міста, так само і тому, хто буде готовий за неї заплатити, якщо буде навіть не з нашого міста.

А якщо буде виникати конкуренція? Треба ж пріоритет вибирати. Хто буде у пріоритеті – львів’яни чи заможні іноземці?

Якщо ми говоримо про наше медичне об’єднання – звичайно, що ми пріоритезуємо мешканців Львова. Тому що реформи робилися власне для того, щоби мешканець міг отримати нову послугу.

А якщо просто повернутися до власне медичного туризму – тут трошки глобально мова йде про інше. Мова йде про те, що під медичним туризмом мова йде переважно про те, що називають «релакс» і «спа», про стоматологію і, знову ж таки, третє – це складні операції. Тому в першому і другому вже дуже активно ведеться робота останніх п’ять років, є декілька різних центрів. І насправді частина іноземців приїжджає так само і в стоматології, і у відпочинкові центри. Тому зараз триває певне дослідження щодо кількості і спроможності, але є кластер, який вже теж активно працює.

Зрозуміло, дякую – наш час добіг кінця. Нагадаю нашим глядачам, що сьогодні у нашій студії був заступник мера Львова Андрій Москаленко. Мене звати Олег Онисько, дякую, що читаєте і дивитеся ZAXID.NET.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та
натисніть Ctrl+Enter

Джерело https://zaxid.net/turizm_generuye_dlya_lvova_blizko_500_mln_grn_u_rik_n1533847

Related Articles

Back to top button