Львів

«Тут можна буде щось виростити і потім з’їсти»

Частину парку «Залізна вода» у Львові планують перетворити на урбан-сад із міським городом, де всі охочі зможуть побачити, як зростають продукти, створюється вермикомпост і просто погуляти поміж грядок. Днями три екологічні ГО – «Плато», «Екотерра» та громадська спілка «Пермакультура в Україні» – провели «зелені воркшопи» біля теплиць Рерінга. Разом із небайдужими прибирали територію, пололи грядки і садили нові рослини. На «Зелених воркшопах» побувала й журналістка ZAXID.NET.

Теплиці Рерінга

На день «Зелених воркшопів» віщували дощ. Волога ж дає про себе знати хіба що мокрою землею, а з неба за кілька годин – ні краплини. Парк «Залізна вода» у Сихівському районі мовчить, замість нього у гронах дерев щебечуть птахи.

Гарне місце для прогулянки площею у майже 20 га, і на частині цієї території розташовані колишні теплиці Рерінга. Один зі способів добратися до них – минути будинок №58 на вул. Юрія Мушака і йти прямо доріжкою. Теплиці будуть із правого боку, однак впізнати їх доволі важко: вони ховаються за парканом і зарослями.


У парку «Залізна вода» є закинуті теплиці з ХХ ст.

«Загалом історія цих теплиць досить цікава в тому, що вони були закладені на початку XX ст. за проектом міського садівника, садівничого Арнольда Рерінга. І в результаті вони профункціонували десь приблизно до 90-х років, до 2000-х. І вже останні близько двадцяти років, за словами очевидців, вони пустують. Тобто тут раніше був міський розсадник, який повністю функціонував. Вони вирощували розсаду, тут були город і теплиці. І зараз воно в такому занедбаному стані», – розповідає виконавчий директор ГО «Плато» Микола Рябика.


Міський садівничий Арнольд Рерінг, Spadkobiercy Stanisława Lipińskiego, Nowości Illustrowane. 1913

Саме тому активісти з трьох організацій об’єдналися, аби відновити теплиці. Збираються у парку не вперше, у квітні вони провели толоку. Тепер же прийшли садити рослини. Їх тут планують чимало, від винограду – до гарбузів (і не тільки).

«Розсаджуємо зараз рослини, прибираємо територію від сміття, очищуємо від зайвої рослинності і таким чином хочемо зробити просвітницько-навчально-показовий майданчик. Місце, локацію, для того, щоб і люди, і діти різного віку, незалежно від статі, віри і так далі могли прийти і подивитися, як у міському просторі можна вирощувати щось, що можна потім з’їсти», – пояснює Микола Рябика.

Зв’язок між людиною та землею

Подивитися можна буде й на те, як росте виноград. Його разом із сином саме садить президентка ГО «Екотерра» Наталія Чоловська. Фермерське господарство «Твій виноградник» для майбутнього урбан-саду подарувало 10 сортів.

«Поки що це ініціатива з того, щоби трішечки навести лад. Але ми плануємо, що управління екології нам надасть цю територію у довше користування, і ми зможемо створити унікальний простір. Де мешканці будуть довідуватися особливості того, як з’являються продукти у них на столі. Тому що дуже часто міські жителі втрачають оцей зв’язок між землею, між сільським господарством, втрачається цінність того. Нам здається, що чим дешевший продукт, тим краще. Але ми хочемо на цій території популяризувати пермакультуру, органічне виробництво, якісь особливі технології, які можна використовувати, і вони мають також позитивний вплив на довкілля», – розповіла президентка ГО «Екотерра» Наталія Чоловська.

Удобрюють виноград перегноєм, який допоможе краще вкорінитися паросткам. У процесі додають ще й попіл як добриво. Усі методи, що їх використовують на ділянці активісти, органічні.


Органічне добриво для винограду

«На сьогоднішній день сільське господарство також долучається до забруднення території, тому що інтенсивні технології передбачають використання і хімічних пестицидів, і мінеральних добрив, і засобів захисту рослин. А ми хочемо популяризувати методи, які безпечні для довкілля», – каже Наталія Чоловська.

Однак українські агрономи потрохи змінюють свої підходи. У минулі роки, наприклад, ГО «Екотерра» разом із Асоціацією APOLLO провели обмін між нашими та німецькими фермерами. Ті приїхали сюди, а українські згодом вирушили до земель Бранденбургу. І цей досвід частково використають під час створення спільнопростору у парку «Залізна вода».

«Ми побачили, як у Німеччині це відбувається. До речі, такі простори, як ми зараз робимо, – звична справа для Німеччині. У Берліні ми бачили і спілкувалися з людьми, які мають у самому місті такий спільнопростір, міський сад і город, де вирощують продукцію звичайні жителі. І це не просто город у нашому розумінні, це місце, де спілкується молодь. Де вони мають свою піцерію, де відбуваються ярмарки органічної продукції кожного тижня», – пояснює Наталія Чоловська.

Німецькі фермери, розповідає президентка ГО «Екотерра», були здивовані розмірами українських господарств. А ще зрозуміли, що в Україні для екологічного виробника є більше викликів: відсутність державної підтримки та молодого покоління, яке б ішло у фермерство.

«Нам треба наших мешканців зацікавити якимись особливими культурами, які би для них були цікаві і вони могли їх у місті використовувати. Зрозуміло, що ми не будемо висаджувати тут звиклі культури – такі, як картопля чи ще щось. Але ми хочемо показати, що міське городництво – цікаве. Воно може бути привабливим. Це може бути простір для спілкування. Простір для тих людей, яким не все одно, що після них залишиться», – завершує розмову Наталія Чоловська.

Перші мешканці – сімейство черв’ячків

Треба зробити плюс-мінус десять кроків від майбутнього виноградника, аби як слід роздивитися вермикомпостер. Його завершує ладнати співзасновниця ГС «Пермакультура в Україні» Тетяна Чучко.

«Це компостер, у якому живуть і працюють хробачки, пришвидшуючи цей процес. І покращуючи. Тому що в результаті їхньої діяльності ми отримуємо не просто компост, а біогумус, це найкраще добриво, яке придумала природа взагалі, напевно. Тобто воно набагато ефективніше компосту, і має ряд корисних властивостей», – пояснює Тетяна Чучко.


Тетяна Чучко демонструє вермикомпостер

Вона й розповідає, покупка такого вермикомпостера в інтернеті обійдеться приблизно від тисячі гривень. Однак його можна створити й безкоштовно – із підручних, більше непотрібних матеріалів.

«Ми взяли викинутий холодильник, коробку, з якого зняли навіть металеву обшивку», – демонструє вермикомпостер Тетяна.


У вермикомпостері 2,5 тис. черв’ячків

Єдині витрати на вермикомпостер – сітка для поділу вмісту. Вона обійшлася у 25 грн.

До «холодильника» заселили сімейство черв’ячків. 2,5 тисячі безхребетних будуть харчуватися зеленими відходами. У майбутньому туди планують докидати й харчові залишки – черв’яки, здається, будуть раді перетворити сміття у корисне органічне добриво біогумус.

«Тут косимо рідше»

Але не виноградом і черв’яками єдиними. У день «Зелених воркшопів» активісти також робили та встановлювали таблички з написами «Різнотрав’я» та «Тут косимо рідше».


Активісти роблять таблички, які встановлять у саду

«У деяких районах Львова траву скошують дуже часто, надмірно часто і нераціонально часто. Нераціонально з погляду ставлення до міської екосистеми, а також з точки зору використання міських ресурсів, зокрема, бюджету. За нашими підрахунками, торік на викошування газонів було використано 15 млн грн. І це доволі значна сума. В деяких районах скошування досягало до 14 разів за сезон. І це просто дуже недружньо до довкілля. Загалом за рік середня кратність викошування у Львові сягнула позначки 8 разів», – розповідає голова правління ГО «Плато» Анжеліка Зозуля.


ГО «Плато» просить райадміністарції переглянути догляд за газонами

Зараз активісти цієї організації проводять своєрідний експеримент у межах міста. На початку лютого вони звернулися до різних районних адміністрацій Львова і попросили звернути увагу на перегляд підходу і ставлення до догляду за газонами. І закликали за можливості або обмежити кратність скошування до 2-3 разів на сезон, або зробити часткову заміну звичайних на газони з різнотрав’я.

«Тому що такі газони мають ряд переваг, які дозволяють адаптуватися нашому місту до наслідків кліматичної зміни. По-перше, вони покращують якість повітря, виділяючи кисень, також затримуючи шкідливі речовини, які є наслідком діяльності автотранспорту. По-друге, вони здатні затримувати більшу кількість вологи. І це є дуже важливо в умовах кризових стихійних метеорологічних явищ, таких, як надмірні посухи чи спека, які часто бувають у Львові влітку. По-третє, вони загалом є сприятливими для ґрунтів. А четвертий компонент – це біорізноманіття. Тому що біорізноманіття – це місце, де можуть розвиватися як місцеві рослини, так само підтримуються дрібні ссавці, розвиваються комахи, зокрема, запилюючі. І це теж позитивний ефект»», – перелічує Анжеліка Зозуля.


Біля теплиць створять урбан-сад і міський город

Відтак на території майбутнього урбан-саду траву коситимуть рідше. Але різнотрав’я має свої переваги не лише у парку.

«Досвід польських колег стверджує, що для узбіч автошляхів підбираються спеціальні суміші з трав, які допомагають боротися з викидами автотранспорту. Ці суміші називаються «смагувка», які, власне, борються проти смогу», – наводить приклад Анжеліка Зозуля.

Центр пермакультури

«В основному, європейські країни для нас стали прикладом. Тому що Німеччина, Іспанія, Італія, Британія – ці речі там популярні. Так само й у Польщі вони стали останніми роками популярні. В самій Німеччині більше ста таких є. Навіть у нас, у Києві є «Самосад» – схожий простір, але він більше у вигляді саду, аніж городу», – завершує екскурсію виконавчий директор ГО «Плато» Микола Рябика.

Проект, очевидно, розтягнеться на декілька років – для облаштування такого простору потрібен час та інвестиції, які поки що шукають. Вже як виконають велику частку роботи, будуть радитися з мешканцями, як назвати простір.

«За декілька років ці теплиці відновляться, буде центр пермакультури, органічного фермерства, природоорієнтованих рішень. Можливо, навіть буде місце для початку екологічних стартапів», – підсумовує Микола Рябика.


Громадський активіст Микола Рябика

Якщо ви хочете долучитися до відновлення теплиць Рерінга фізично чи фінансово, можете звернутися до громадських організацій у Facebook: Плато, Екотерра та Пермакультура в Україні.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та
натисніть
Ctrl+Enter

Джерело https://zaxid.net/tut_mozhna_bude_shhos_virostiti_i_potim_zyisti_n1519090

Схожі новини

Back to top button
WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com