[ad_1]
Внаслідок воєнної агресії Росії на території України станом на 1 серпня екосистема Сумщини зазнала шкоди на суму майже 180 млн грн. З них 150 млн – це шкода від забруднення атмосферного повітря і 25 млн грн – ґрунтів та земель сільгосппризначення. Також шкоди зазнали зелені насадження та водні ресурси. Про це повідомила директорка департаменту захисту довкілля та енергетики Сумської ОВА Ірина Кашпур.
Щоправда, ця інформація не остаточна, оскільки активна фаза обстрілів триває щодня.
Вже з перших днів війни прикордонні землі Сумщини російські війська обстрілювали з різних видів зброї. Влучали снаряди й на сільськогосподарські поля. Перед початком посівної кампанії аграріям доводилося обходити небезпечну ділянку, говорить керівник дослідного господарства Інституту сільського господарства північного сходу НААНУ Віктор Пахненко. Він показує два поля, на одному з яких знайшли 9 снарядів, а на іншому – понад 10.
Есманська громада входить до прикордонної зони. За словами її голови Сергія Мінакова, тут пошкоджено до 100 га земель різного призначення.
“Практично на кожному полі були вибухи, пошкоджено сади. 2 км від кордону взагалі ніхто нічого садить не буде. Артилерія, міномети, воронки практично на кожному полі. Років два нам ще відновлювати це потрібно буде“, – вважає він.
У департаменті агропромислового розвитку говорять, що в Сумській області через воєнні дії використовується 95% від земель сільгосппризначення. За словами директора департаменту Олександра Маслака, загалом у використанні сільгоспвиробників та в господарствах населення нині 1,7 млн га сільськогосподарських земель різних видів.
Він також розповів, що ускладнюють роботу аграріїв наслідки вибухів, після яких потрібно проводити рекультивацію, вирівнювання території. Також на поверхні ґрунту можуть залишатися залишки важких металів, що недопустиме при вирощуванні сільськогосподарської продукції.
Окрім пошкодження ґрунту, шкода від російсько-української війни завдана й повітрю, говорить Ірина Кашпур.
“Потрапляння снарядів по автобазах України спричинило такий викид, який великий металургійний комбінат робить за 1,5 року. Усе це може повертатися у ґрунти у вигляді кислотних дощів, якщо ми кажемо про сульфати, азотні солі“, – розповіла вона.
Вже зараз аграрії готують підґрунтя для майбутньої посівної. Поки мова йде лише про територіальні можливості. А що посіють на цих землях – достеменно не знають. Олександр Маслак говорить, що у планах – залучити в посівній прикордонні території.
Поділитися в соціальних мережах