Ужгород

боротьба за себе і право гідно жити @ Закарпаття онлайн


Люди з безмежними можливостями: боротьба за себе і право гідно жити


Підтримай петицію: https://petition.president.gov.ua/petition/156396


Кожен їх день – це боротьба за себе і з собою. Боротьба із хворобами та неміччю, з байдужістю та нерозумінням оточуючих… Люди з інвалідністю, чиє право жити в суспільстві обмежено не тільки тілесними недугами, але й щоденними перешкодами про які ми, фізично здорові люди, навіть не уявляємо. Часто це люди зі сталевою силою волі, стійкістю, цілеспрямовані і завзяті. Серед них олімпійські чемпіони, громадські діячі, талановиті митці, журналісти та науковці, щасливі батьки, люблячі і кохані подружжя. Тріумфальна перемога і друге місце за кількістю медалей (29!!!) на Параолімпійських іграх-2022 – свідчення незламного духу та фантастичної фізичної витривалості наших спортсменів. Можливості духа та силі волі цих людей, дійсно, безмежні. Але навіть люди такого гарту є безпорадними, коли стикаються із бюрократичними реаліями та опиняються сам на сам з безліччю проблем: від побутово-транспортних до освітніх та медичних. Інвалідами їх роблять не фізичні особливості, а суспільство – своєю байдужістю, небажанням усунути фізичні та ментальні бар’єри.


В Україні офіційно зареєстровано понад 2,7 мільйони людей з інвалідністю. В Закарпатті  – майже 7,5 тисяч дітей-інвалідів та 62 тисячі дорослих. Більше 1200 з них –  стоїть на черзі на пільгове забезпечення авто. Очікують вже десятиліттями!!! Державна програма не працює через брак коштів, а ввезення гуманітарного авто ускладнено юридичними та фінансовими перешкодами, здолати які під силу тільки одиницям.    


Згідно зі ст. 6 Закону України «Про гуманітарну допомогу», авто, яке можна ввезти як гуманітарне для інваліда, має відповідати наступним вимогам: не старше 8 років, Євро-5, об’єм двигуна не більше 1,8 і цей автомобіль для управління соціального захисту має подарувати (!!!) іноземець (резидент) країни-походження авто. Зрозуміло, що іноземців-благодійників, які дарують  майже нові авто українцям з інвалідністю, немає. За фактом – люди за свої кошти їдуть за кордон, купують ці автівки, оформлюють дарчі на соцзахист, доставляють їх в Україну і місяцями чекають визнання їх як гуманітарної допомоги. До двох головних проблем – пошуку авто за доступною ціною (а це мінімум 6-7 тисяч євро!) та переконання іноземця оформити дарчу на авто, яке у нього ж вже куплене, додаються чималі фінансові витрати на нотаріально завірений переклад низки документів, яких потребує соцзахист, адже де-юре, саме він стає власником і розпорядником авто.   


Зрушити питання забезпечення транспортом людей, яким це життєво необхідно, для яких авто не просто засіб пересування, а можливість працювати, вчитися, отримувати медичну та реабілітаційну допомогу, мандрувати і відпочивати і, врешті-решт, бути повноцінним членом суспільства, вирішили низка громадських організацій Закарпаття.


Під час брифінгу в Ужгородському прес-клубі громадські активісти, волонтерські організації та медики висловили свої пропозиції щодо шляхів вирішення проблеми реалізації права людей з інвалідністю на мобільність і забезпечення автотранспортом за доступною ціною.


Як зауважив Денис СУХОТІН, голова Закарпатського обласного товариства осіб з інвалідністю, в країні збільшується кількість військових та цивільних, які отримали поранення, травми кінцівок, ампутації під час бойових дій. Відтак, кількість людей які потребуватиме забезпечення особистим транспортом, збільшується. На початок 2022 року в Закарпатті на обліку понад 1200 таких людей. В реальності ця цифра у рази більша. Значна  частина громадян не стає на чергу, оскільки знає що останніми роками жодна людина не отримала від держави пільгове авто.   



Але навіть у разі отримання авто (гуманітарна допомога чи за власні кошти) людина з інвалідністю стикається ще з однією проблемою – відсутність спеціалізованого навчального автотранспорту з ручним управлінням. Як розповів Олександр ЛИЗАНЕЦЬ, голова Закарпатського обласного осередку української федерації спорту інвалідів, зараз для отримання прав на авто, такі українці повинні пройти 2-3 місячне навчання в одному із спеціалізованих центрів Львова чи Києва, бо наразі на Закарпатті жодна із 53  автошкіл не має можливості навчати водінню людей з інвалідністю. А це не тільки додаткові значні фінансові витрати, але й непереборні перешкоди у мобільності.



Власта РЕЙПАШІ, голова ГО «Волонтери Закарпаття», зазначила, що навчання та перенавчання водінню авто з ручним управлінням саме у Закарпатті надзвичайно актуально. Переобладнати авто – справа кількох годин, а от навчити людину керувати такою автівкою – питання більш тривалого часу і потребує спеціалізованого навчання. Волонтерка розповіла про досвід людини з інвалідністю Євгена Ухаля, який самотужки переобладнав своє авто на ручне керування і самостійно вдома опановував навички водіння.     



Забезпечення автотранспортом як із звичайним керуванням, так і з ручним, потребують надзвичайно багато людей з інвалідністю. Дивитися на проблему глобально закликала присутніх Катерина ЗІНОВ’ЄВА лікар фізичної та реабілітаційної медицини. «Окрім ампутацій кінцівок, є травми спинного мозку, голови… Є, були і народжуються діти з інвалідністю, яким теж потрібно переміщуватися на навчання, лікування, реабілітацію. Я працюю в центрі нейрохірургії керівником мультидисціплінарної реабілітаційної команди і бачу дуже велике обмеження амбулаторного прийому сам через те, що пацієнт не може добратися до лікарні»,  зазначила лікарка. Для пацієнтів та їх родичів візит до лікарні на консультацію або реабілітації стає непереборною перешкодою. Такі люди через відсутність власного транспорту не можуть повноцінно жити: вчитися, працювати, відпочивати.      



Павло БІЛЕЦЬКИЙ, голова Закарпатського осередку громадської спілки «Доступне авто», наголосив що питання забезпечення авто за доступною ціною, як альтернативний спосіб вирішення проблеми мобільності людей з інвалідністю, є надзвичайно актуальним. Зараз у Верховній Раді готується до розгляду законопроект щодо введення нульової ставки при ввезенні авто з-за кордону для учасників бойових дій та осіб, чиї авто пошкоджені внаслідок ворожих обстрілів. Додаткове внесення до законопроекту категорії осіб з інвалідністю, які потребують за медичними показами автотранспорту, дозволило б це питання швидко вирішити.



Володимир ШАХАЙДА з Великого Березного – інвалід першої групи. Незважаючи на важку хворобу чоловік надзвичайно енергійний, позитивний, займається громадською роботою, волонтерством. Розповідає, що автомобіль для нього – це не просто можливість швидко і безперешкодно діставатися до потрібної локації, але й можливість допомагати іншим. Наразі питання як отримання водійських прав, так і самого авто,  для нього тільки мрія…



Віримо, що ця мрія, нарешті, здійсниться.


Завдяки всім нам, нашій підтримці, нашій єдності, нашій небайдужості і нашим гарячим серцям.   


06 серпня 2022р.

Теги: інвалід, інвалідність,



Джерело https://zakarpattya.net.ua/News/222155-Liudy-z-bezmezhnymy-mozhlyvostiamy:-borotba-za-sebe-i-pravo-hidno-zhyty–

Back to top button