95% скарг до ЄСПЛ від українців стосуються невиконання судових рішень

0

Джерело https://www.volynnews.com/ua/news/all/95-skarh-do-yespl-vid-ukrayintsiv-stosuiutsia-nevykonannia-sudovykh-rishen/

Україна посідає третє місце після Росії і Туреччини за кількістю звернень до Європейського суду з прав людини. У порівнянні з минулими роками – кількість скарг збільшилась. Про що це свідчить? На що скаржаться позивачі? Які підстави звернення до Європейського суду з прав людини, і що має зробити держава, щоб зменшити кількість заяв?

12 листопада Європейський суд з прав людини виніс три рішення, в яких визнав Україну винною у порушенні релігійних прав щодо організації «Свідки Єгови». Суд встановив, що держава порушила ст. 3 в сукупності зі ст. 14, ст. 9 та статтю 9 в сукупності зі статтею 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не зробивши належне розслідування, а також не покарала винних у злочинах на ґрунті релігійної нетерпимості. Суд зобов’язав Україну виплатити заявникам загалом 14,7 тисяч євро компенсації. В організації «Свідки Єгови» схвально відреагували на рішення на їхню користь, а також розповіли, що три справи були порушені за напади на членів їхньої громади в 2009 році, та у 2012-му і 2013-му у Чернігівській та Одеській областях. За словами «Свідків Єгови», вони вирішили звернутися до Європейського суду з прав людини, оскільки українські правоохоронні органи, на їхню думку, неефективно розслідували цю справу і не покарали винних, пише Радіо Свобода.

Як стверджують правозахисники, хоча жертвами у всіх випадках були представники громади «Свідки Єгови», уроки, які має винести для себе українська влада, стосуються будь-яких релігійних злочинів чи інших злочинів, скоєних на ґрунті ненависті.

Юрист і колишня урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Валерія Лутковська підкреслила, що рішення у справі «Свідків Єгови» буде корисним для України, оскільки воно зробить більш ефективною роботу правоохоронної системи України:

«Це змусить подивитись на дотримання релігійних прав з погляду позитивних обов’язків держави, що держава має зробити для того, щоб особа могла повною мірою скористатися своїми правами. Тут ми можемо говорити про широкий спектр заходів, починаючи від навчання відповідних правоохоронних органів і закінчуючи розробкою нормативно-правової бази в частині виконання позитивних обов’язків держави, як вона має діяти, коли стикаються представники різних релігійних груп».

Голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров, в свою чергу, додав, що ці справи показують «прогнилість» української правоохоронної системи. За його словами, якби ці злочини належним чином розслідувалися в Україні, то у людей не було б підстав шукати справедливості і звертатися до ЄСПЛ.

Війна на Донбасі, судова тяганина і катування

У 1997 році Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і її основоположних свобод і тим самим визнала обов’язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини. За словами юристів і правозахисників, це стало важливим етапом на шляху просування держави у європейський політико-правовий простір. З кожним роком кількість скарг до ЄСПЛ зростає. За даними Міністерства юстиції, торік на розгляді в Європейському суді з прав людини перебувало загалом 59 800 справ проти держав-сторін Конвенції, з них 8 850 справ – проти України, що складає 14,8 % від загальної кількості звернень. Перед цим кількість «українських» заяв складала 12,9%. Понад 5 000 звернень проти України стосуються порушення прав людини в Криму та на тимчасово окупованих територіях Луганської та Донецької областей.


По 109 справах суд виніс рішення по суті, в 66 з них Україну визнав винною у порушенні прав людини і зобов’язав виплатити заявникам майже 1,5 млн. євро компенсації.

Статистика звернень ЄСПЛ свідчить, що найчастіше українські громадяни звертаються до Європейського суду з прав людини, зокрема, через:

– надмірну тривалість розгляду цивільних та кримінальних справ у судах;

– катування і нелюдські умови перебування у місцях досудового тримання під вартою або в місцях виконання покарань;

– неефективність розслідування правоохоронними органами скарг на жорстоке поводження з боку представників державних органів;

– відсутність належної медичної допомоги особам, які перебувають у місцях попереднього ув’язнення або в установах виконання покарань;

– неналежні умови тримання під вартою;

– порушення права на справедливий судовий розгляд;

– порушення права людини на свободу вираження поглядів та права на мирні зібрання

– порушення права на мирне володіння своїм майном тощо

Навантаження на суд через «випадкові» заяви чи системне порушення прав людини?

Велика кількість звернень до Євросуду з прав людини свідчить лише про перевантаженість в роботі цього міжнародного органу, вважає Валерія Лутковська. Адже, за її словами, рівень підготовки поданих заяв не лише щодо України, але й щодо інших держав такий низький, що до розгляду по суті доходить лише кожна десята справа, а 90% звернень відсіюються і вважаються неприйнятними до розгляду.

«Ми спостерігаємо велику довіру до Євросуду на тлі тотальної недовіри до національного правосуддя. З огляду на це, велика кількість звернень виглядає цілком виправданою. Проте, серед людей чомусь побутує переконання, що ЄСПЛ це ледь не четверта судова інстанція. Але це хибна думка, оскільки Європейський суд (із прав людини – ред.) розглядає, наскільки держава в особі всіх її органів дотримується вимог Конвенції з прав людини. Через те, що існує такий міф, маємо і навалу звернень», – стверджує ексуповноважений від України у Європейському суді з прав людини.

Проте, на думку Євгена Захарова, великий потік звернень до ЄСПЛ і його подальше зростання зумовлені масовим і системним порушенням Україною прав і свобод людини. За словами правозахисника, з року в рік держава не вживає заходів, щоб змінити ситуацію. Порушення накопичуються, як сніговий ком і відверто дратують Європейський суд із прав людини.

«Суд був створений, щоб розв’язувати проблему права, а не поганого урядування держави. Найбільша кількість скарг – 95% – це невиконання судових рішень. Також тривалий розгляд справ у судах. І не суди тут винні, що вони непродуктивно працюють. Зараз спостерігаємо брак кадрів, наші суди неукомплектовані. Скажімо, у Бахмуті, де мають працювати 18 суддів, свої службові обов’язки виконувало лише троє. Або в Ужгородському апеляційному суді тільки двоє суддів, і вони можуть тільки передавати справи для розгляду в сусідні області», – каже він.

За словами Євгена Захарова, сотні звернень до ЄСПЛ стосуються порушення ст. 3 про катування і нелюдське поводження. Люди звертаються до Європейського суду з прав людини через неналежне розслідування заяв про тортури, оскільки їхні скарги опиняються поза увагою правоохоронців. Ще одна категорія заяв – ненадання адекватної медичної допомоги.

«Що стосується тривалості розгляду справ у судах, поганих умов утримання у місцях відбування покарань, а також відсутності медичної допомоги, то у Євросуду (з прав людини – ред.) немає правових питань до України. Бо для європейських суддів це вже системні порушення, які відбуваються постійно і у великій кількості. Через це і цього року, і минулого ми бачимо одну і ту ж картину – коли в одному рішенні об’єднують кілька справ, які, на перший погляд, не мають один до одного жодного стосунку за фабулою, але за суттю вони однакові, оскільки в них є одні і ті ж правопорушення», – каже правозахисник.

За словами голови Харківської правозахисної групи, Україна дедалі гірше виглядає перед Європейським судом із прав людини, оскільки жодне його рішення про порушення ст.3 (заборона катувань – ред.) і ст.5 (право на свободу і особисту недоторканість – ред.) не виконане досі з часу, коли Україна стала членом Ради Європи.

Ви можете звернутися до Європейського суду з прав людини, якщо :

– вважаєте, що Ваші права порушені однією з держав, які ратифікували Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод;

– у вашій заяві йдеться про порушення одного або кількох прав, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї;

– предмет вашої скарги перебуває у сфері відповідальності суб’єкта владних повноважень (наприклад: парламенту, суду, прокуратури тощо). Суд не розглядає заяви, спрямовані проти приватних осіб або недержавних інституцій;

– ви вичерпали усі внутрішні засоби судового захисту;

– після ухвалення остаточного рішення суду пройшло не більше ніж 6 місяців.

Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Реклама

Loading…